| Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води... | |
| Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, | |
| ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють! | |
| Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати! | |
| Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними. | |
| Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних: | |
| що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму! | |
| Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене. | |
| Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі, | |
| нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою! | |
| А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям! |