| Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя, | |
| душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем? | |
| Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог? | |
| Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу... | |
| Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його! | |
| Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар. | |
| Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною. | |
| Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя! | |
| Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий? | |
| Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог? | |
| Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога! |