| Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його, | |
| бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти. | |
| Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро. | |
| Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого. | |
| Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність, | |
| Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи! | |
| Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил: | |
| вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів, | |
| бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло! | |
| Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих! | |
| Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене! | |
| Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть. |