| Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!... | |
| Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені! | |
| Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах Ізраїлевих! | |
| На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх. | |
| До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились. | |
| А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі. | |
| Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають! | |
| Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав! | |
| Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї! | |
| На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог! | |
| Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника! | |
| Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене, | |
| на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить! | |
| Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі. | |
| Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене. | |
| Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої... | |
| Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені! | |
| Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають... | |
| А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону! | |
| Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса! | |
| Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів. | |
| Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору! | |
| Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве, | |
| бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього! | |
| Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, | |
| будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки! | |
| Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів, | |
| бо царство Господнє, і Він Пан над народами! | |
| Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити! | |
| Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа. | |
| Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив! |