Дорогие друзья! Наша книга по новозаветной текстологии уже вышла, и ее можно приобрести. Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Псалми
| Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу! | |
| Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу. | |
| Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових! | |
| Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг. | |
| Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась, | |
| безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами, | |
| від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона, | |
| виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї. | |
| Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити. | |
| Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами, | |
| напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою. | |
| Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок. | |
| Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься. | |
| Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі, | |
| і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє. | |
| Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив, | |
| що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його. | |
| Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам. | |
| І місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід. | |
| Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна, | |
| ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи. | |
| Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх. | |
| Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора. | |
| Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля! | |
| Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика! | |
| Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі. | |
| Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав. | |
| Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються. | |
| Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху. | |
| Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі. | |
| Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь! | |
| Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони! | |
| Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу! | |
| Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти! | |
| Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя! |