| Господи, випробував Ти мене та й пізнав, | |
| Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. | |
| Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, | |
| бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все! | |
| Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав. | |
| Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю! | |
| Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця? | |
| Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти! | |
| Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, | |
| то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя! | |
| Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене, | |
| то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло! | |
| Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, | |
| Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це! | |
| І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! | |
| Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було... | |
| Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, | |
| перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою. | |
| Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене! | |
| Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються! | |
| Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь: | |
| повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!... | |
| Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, | |
| і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь! |