| Великий Господь і прославлений вельми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі! | |
| Препишна країна, розрада всієї землі, то Сіонська гора, на північних околицях, місто Царя можновладного! | |
| Бог у храмах Своїх, за твердиню Він знаний. | |
| Бо царі ось зібрались, ішли вони разом, | |
| але, як побачили, то здивувались, полякалися та й розпорошились... | |
| Обгорнув їх там страх, немов біль породіллю; | |
| Ти східнім вітром розбив кораблі ті Таршіські. | |
| Як ми чули, так бачили в місті Господа Саваота, у місті нашого Бога, Бог міцно поставить навіки його! Села. | |
| Розмишляли ми, Боже, про милість Твою серед храму Твого. | |
| Як Ім'я Твоє, Боже, так слава Твоя аж по кінці землі, справедливости повна правиця Твоя! | |
| Нехай веселиться Сіонська гора, Юдині дочки хай тішаться через Твої правосуддя. | |
| Оточіте Сіон й обступіте його, полічіть його башти, | |
| зверніте увагу на вала його, високість палати його пообмірюйте, щоб розповісти поколінню наступному, | |
| бо Цей Бог то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерти! |