| Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене! | |
| Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене! | |
| Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу, | |
| я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені? | |
| Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло: | |
| слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою, | |
| так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! | |
| Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй? | |
| Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені, | |
| і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу! | |
| На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені? | |
| На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали. | |
| Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом? |