| Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине! | |
| Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро. | |
| Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою | |
| на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч. | |
| Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею! | |
| Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села. | |
| Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе! | |
| Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю! | |
| Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами, | |
| бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар! | |
| Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею! |