| Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім! | |
| Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем, | |
| і хто кривди не робить, хто ходить путями Його! | |
| Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно. | |
| Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, | |
| не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! | |
| Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. | |
| Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! | |
| Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! | |
| Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! | |
| Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. | |
| Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! | |
| Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. | |
| З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. | |
| Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. | |
| Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! | |
| Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! | |
| Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! | |
| На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! | |
| Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... | |
| Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. | |
| Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! | |
| Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, | |
| і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! | |
| Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! | |
| Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! | |
| Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. | |
| Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! | |
| Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! | |
| Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. | |
| До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! | |
| Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. | |
| Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! | |
| Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! | |
| Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. | |
| Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. | |
| Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! | |
| Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. | |
| Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. | |
| Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! | |
| І хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, | |
| і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! | |
| І не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! | |
| А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! | |
| І буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. | |
| І буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! | |
| І буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, | |
| і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! | |
| Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. | |
| Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. | |
| Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! | |
| Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! | |
| Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! | |
| Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. | |
| Я вночі пам'ятаю Ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! | |
| Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. | |
| Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. | |
| Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! | |
| Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. | |
| Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. | |
| Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. | |
| Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. | |
| Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! | |
| Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! | |
| Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. | |
| Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! | |
| Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. | |
| Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! | |
| Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. | |
| Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. | |
| Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! | |
| Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. | |
| Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! | |
| Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! | |
| Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. | |
| Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. | |
| Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. | |
| Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. | |
| До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. | |
| Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! | |
| Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! | |
| За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... | |
| Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. | |
| Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? | |
| Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. | |
| Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! | |
| Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! | |
| Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! | |
| Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. | |
| З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, | |
| усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. | |
| Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! | |
| Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. | |
| Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! | |
| Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. | |
| Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! | |
| Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! | |
| Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! | |
| Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! | |
| Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! | |
| Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. | |
| Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. | |
| Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! | |
| Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! | |
| Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. | |
| Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. | |
| Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! | |
| Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! | |
| У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. | |
| Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. | |
| Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. | |
| Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. | |
| Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. | |
| Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. | |
| Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! | |
| За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! | |
| Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! | |
| Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. | |
| Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. | |
| Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! | |
| Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам. | |
| Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили. | |
| Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї. | |
| Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов! | |
| Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати! | |
| Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили. | |
| Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота. | |
| Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу! | |
| Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх. | |
| Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить. | |
| Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей. | |
| Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає Імення Твоє. | |
| Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові. | |
| Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх! | |
| Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх! | |
| Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують... | |
| Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди, | |
| бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду! | |
| Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої. | |
| Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить. | |
| Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх. | |
| Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина. | |
| Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш! | |
| Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити! | |
| Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх! | |
| Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх! | |
| Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю. | |
| Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти. | |
| Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! | |
| Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі, | |
| та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість! | |
| Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав! | |
| Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого! | |
| Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене! | |
| Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов. | |
| Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! | |
| Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь! | |
| Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова. | |
| Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи! | |
| Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки. | |
| Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться. | |
| Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов. | |
| Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого! | |
| Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї. | |
| Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання. | |
| На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую. | |
| Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх. | |
| Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги! | |
| Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму! | |
| Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь! | |
| Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене. | |
| Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість. | |
| Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої. | |
| Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя! | |
| Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені! | |
| Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!... |