| Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но Ізраїль повість! | |
| Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали! | |
| Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни, | |
| та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав! | |
| Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить! | |
| Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте, | |
| що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник, | |
| і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас Ім'ям Господа! |