| Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті... Помилуй мене, і почуй молитву мою! | |
| Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Села. | |
| І знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього! | |
| Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть! Села. | |
| Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа. | |
| Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця! | |
| Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде. | |
| У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно! |