| Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш! | |
| Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами! | |
| Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились! | |
| Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!... |