| Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! | |
| Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його? | |
| Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу! | |
| Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм, | |
| щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм! | |
| Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили... | |
| Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним. | |
| Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу. | |
| Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!... | |
| І Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога, | |
| і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався! | |
| Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу. | |
| Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його, | |
| і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували, | |
| і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу... | |
| Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому. | |
| Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила, | |
| і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних... | |
| Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому, | |
| і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає, | |
| забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив, | |
| у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним... | |
| І сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив! | |
| Погордили землею жаданою, не повірили слову Його, | |
| і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу. | |
| І Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині, | |
| і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах! | |
| І служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих, | |
| і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них! | |
| І встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась, | |
| і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки. | |
| І розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея, | |
| бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми... | |
| Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них, | |
| і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились. | |
| І божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них... | |
| І приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам, | |
| і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. І через кривавий переступ земля посквернилась, | |
| і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми... | |
| І проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним, | |
| і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними, | |
| і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку... | |
| Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину! | |
| Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання, | |
| і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю, | |
| і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили! | |
| Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою! | |
| Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й навіки! І ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя! |