| Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! | |
| хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога, | |
| і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря! | |
| Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили, | |
| голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала... | |
| І в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! | |
| І Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли. | |
| Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським, | |
| бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром! | |
| Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза, | |
| бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього. | |
| Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг, | |
| і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! | |
| І Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив. | |
| Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським, | |
| бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав! | |
| Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня. | |
| Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти, | |
| і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх, | |
| Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби! | |
| Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським, | |
| і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його! | |
| Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді, | |
| вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині! | |
| Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його, | |
| до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється! | |
| Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться! | |
| Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! | |
| Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі, | |
| і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані. | |
| Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським! | |
| Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших! | |
| Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл, | |
| плодючу землю на солончак через злобу мешканців її. | |
| Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело, | |
| і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання, | |
| і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю! | |
| І благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю! | |
| Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку. | |
| Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині, | |
| а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару. | |
| Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я. | |
| Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє! |