| Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід. | |
| Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку, | |
| без мови й без слів, не чутний їхній голос, | |
| та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них, | |
| а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу! | |
| Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається. | |
| Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє. | |
| Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює. | |
| Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом, | |
| дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий, | |
| і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика. | |
| А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене, | |
| і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений. | |
| Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю! |