|
То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній, |
|
вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою |
|
на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах, |
|
бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю! |
|
Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої, |
|
нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того! |
|
Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені, |
|
а Ти, Господи, на висоті повік-віку! |
|
Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники! |
|
І Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою. |
|
І дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші! |
|
Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані, |
|
посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога, |
|
іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі, |
|
щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема! |