|
Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но Ізраїль повість! |
|
Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали! |
|
Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни, |
|
та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав! |
|
Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить! |
|
Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте, |
|
що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник, |
|
і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас Ім'ям Господа! |