|
Пастирю Ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися |
|
перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас! |
|
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось! |
|
Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого? |
|
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри... |
|
Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші... |
|
Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось! |
|
Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив, |
|
Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край, |
|
гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри, |
|
аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки! |
|
Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою? |
|
Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її! |
|
Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника, |
|
і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив! |
|
В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого, |
|
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі! |
|
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо Ім'я Твоє кликати! |
|
Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось! |