|
Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді, |
|
бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене... |
|
Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх, |
|
бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої, |
|
смердять та гниють мої рани з глупоти моєї... |
|
Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний, |
|
бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця... |
|
Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого... |
|
Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе. |
|
Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною... |
|
Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль... |
|
Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе! |
|
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває... |
|
І я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має, |
|
бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій! |
|
Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя! |
|
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя, |
|
бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я! |
|
А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги... |
|
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром... |
|
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, |
|
поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє! |