|
Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!... |
|
Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені! |
|
Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах Ізраїлевих! |
|
На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх. |
|
До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились. |
|
А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі. |
|
Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають! |
|
Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав! |
|
Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї! |
|
На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог! |
|
Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника! |
|
Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене, |
|
на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить! |
|
Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі. |
|
Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене. |
|
Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої... |
|
Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені! |
|
Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають... |
|
А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону! |
|
Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса! |
|
Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів. |
|
Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору! |
|
Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве, |
|
бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього! |
|
Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, |
|
будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки! |
|
Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів, |
|
бо царство Господнє, і Він Пан над народами! |
|
Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити! |
|
Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа. |
|
Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив! |