Дорогие друзья! Мы нуждаемся в пожертвованиях на издание нашей книги по Новозаветной Текстологии.
Детали здесь
Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Псалми
| Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх: | |
| Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив! | |
| Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав! | |
| Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова: | |
| Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас, | |
| бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені, | |
| але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш! | |
| Ми хвалимось Богом щодня, і повіки Ім'я Твоє славимо, Села, | |
| та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами: | |
| Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток... | |
| Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів, | |
| Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив! | |
| Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць, | |
| Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас... | |
| Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє, | |
| через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника... | |
| Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили, | |
| не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги! | |
| Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню, | |
| чи й тоді ми забули Ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого? | |
| Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця, | |
| що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних... | |
| Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди! | |
| Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту? | |
| Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... | |
| Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою! |