|
Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його. |
|
Із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні! |
|
Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно! |
|
Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити: |
|
Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною. |
|
І небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села. |
|
Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, Ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я! |
|
Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення, |
|
не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх, |
|
бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір, |
|
Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені! |
|
Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній! |
|
Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів? |
|
Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому, |
|
і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене! |
|
А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш? |
|
Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув. |
|
Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав. |
|
Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете. |
|
Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері... |
|
Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої! |
|
Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати! |
|
Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу! |