|
Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні! |
|
Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять... |
|
Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого |
|
тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан? |
|
Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку! |
|
Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене! |
|
Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим! |
|
Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається. |