|
Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім! |
|
Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем, |
|
і хто кривди не робить, хто ходить путями Його! |
|
Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно. |
|
Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, |
|
не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! |
|
Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. |
|
Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! |
|
Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! |
|
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! |
|
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. |
|
Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! |
|
Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. |
|
З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. |
|
Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. |
|
Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! |
|
Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! |
|
Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! |
|
На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! |
|
Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... |
|
Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. |
|
Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! |
|
Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, |
|
і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! |
|
Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! |
|
Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! |
|
Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. |
|
Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! |
|
Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! |
|
Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. |
|
До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! |
|
Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. |
|
Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! |
|
Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! |
|
Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. |
|
Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. |
|
Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! |
|
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. |
|
Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. |
|
Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! |
|
І хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, |
|
і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! |
|
І не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! |
|
А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! |
|
І буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. |
|
І буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! |
|
І буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, |
|
і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! |
|
Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. |
|
Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. |
|
Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! |
|
Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! |
|
Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! |
|
Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. |
|
Я вночі пам'ятаю Ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! |
|
Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. |
|
Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. |
|
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! |
|
Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. |
|
Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. |
|
Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. |
|
Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. |
|
Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! |
|
Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! |
|
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. |
|
Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! |
|
Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. |
|
Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! |
|
Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. |
|
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. |
|
Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! |
|
Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. |
|
Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! |
|
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! |
|
Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. |
|
Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. |
|
Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. |
|
Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. |
|
До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. |
|
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! |
|
Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! |
|
За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... |
|
Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. |
|
Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? |
|
Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. |
|
Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! |
|
Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! |
|
Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! |
|
Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. |
|
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, |
|
усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. |
|
Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! |
|
Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. |
|
Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! |
|
Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. |
|
Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! |
|
Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! |
|
Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! |
|
Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! |
|
Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! |
|
Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. |
|
Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. |
|
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! |
|
Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! |
|
Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. |
|
Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. |
|
Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! |
|
Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! |
|
У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. |
|
Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. |
|
Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. |
|
Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. |
|
Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. |
|
Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. |
|
Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! |
|
За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! |
|
Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! |
|
Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. |
|
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. |
|
Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! |
|
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам. |
|
Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили. |
|
Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї. |
|
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов! |
|
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати! |
|
Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили. |
|
Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота. |
|
Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу! |
|
Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх. |
|
Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить. |
|
Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей. |
|
Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає Імення Твоє. |
|
Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові. |
|
Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх! |
|
Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх! |
|
Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують... |
|
Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди, |
|
бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду! |
|
Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої. |
|
Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить. |
|
Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх. |
|
Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина. |
|
Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш! |
|
Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити! |
|
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх! |
|
Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх! |
|
Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю. |
|
Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти. |
|
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! |
|
Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі, |
|
та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість! |
|
Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав! |
|
Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого! |
|
Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене! |
|
Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов. |
|
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! |
|
Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь! |
|
Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова. |
|
Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи! |
|
Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки. |
|
Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться. |
|
Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов. |
|
Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого! |
|
Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї. |
|
Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання. |
|
На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую. |
|
Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх. |
|
Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги! |
|
Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму! |
|
Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь! |
|
Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене. |
|
Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість. |
|
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої. |
|
Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя! |
|
Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені! |
|
Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!... |