|
Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе! |
|
Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня! |
|
Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх! |
|
Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками! |
|
Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла. |
|
°хні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони... |
|
Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу. |
|
Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя! |
|
Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників! |
|
Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину! |