|
Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті... Помилуй мене, і почуй молитву мою! |
|
Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Села. |
|
І знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього! |
|
Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть! Села. |
|
Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа. |
|
Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця! |
|
Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде. |
|
У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно! |