|
Боже слави моєї, не будь мовчазливий, |
|
бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною! |
|
І вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють, |
|
обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них, |
|
вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою! |
|
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане! |
|
Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом! |
|
Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере! |
|
Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою! |
|
І хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував! |
|
Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю! |
|
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости! |
|
Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє! |
|
Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері! |
|
Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, |
|
ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її! |
|
Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього! |
|
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива! |
|
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться! |
|
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло! |
|
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй, |
|
бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!... |
|
Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений! |
|
Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи, |
|
і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають... |
|
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене! |
|
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив! |
|
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме! |
|
Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату! |
|
Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду, |
|
бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його! |