Псалми: Глава 54

Предыдущая глава Следующая глава Содержание
Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150
2.
Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!
3.
Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,
4.
від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...
5.
Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,
6.
страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула...
7.
казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!
8.
Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.
9.
Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...
10.
Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,
11.
вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,
12.
нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,
13.
бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,
14.
але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,
15.
з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу...
16.
Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!
17.
Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:
18.
увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!
19.
У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!
20.
Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,
21.
ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,
22.
його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...
23.
Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!
24.
А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!