|
Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас! |
|
Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась! |
|
Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином... |
|
Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села. |
|
Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас! |
|
У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю! |
|
Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє. |
|
Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю! |
|
Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить? |
|
Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже? |
|
Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота! |
|
Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших! |