Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні... | |
Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними! | |
Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми! | |
Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь! | |
Хто сіє з слізьми, зо співом той жне: | |
все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої! |