|
Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене! |
|
Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене! |
|
Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу, |
|
я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені? |
|
Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло: |
|
слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою, |
|
так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! |
|
Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй? |
|
Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені, |
|
і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу! |
|
На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені? |
|
На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали. |
|
Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом? |