| І далі Елігу казав: | |
| Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова. | |
| Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість. | |
| Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні. | |
| Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця. | |
| Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає. | |
| Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються. | |
| А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди, | |
| то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало. | |
| Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня. | |
| Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах. | |
| Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання. | |
| А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх. | |
| У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками. | |
| Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо. | |
| Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б. | |
| Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину. | |
| Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе. | |
| Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили? | |
| Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого. | |
| Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав. | |
| Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він? | |
| Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив? | |
| Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди, | |
| що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека. | |
| Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ! | |
| Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його, | |
| що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей. | |
| Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його? | |
| Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває, | |
| бо ними Він судить народи, багато поживи дає. | |
| Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі. | |
| °ї гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба. |