| І говорив Елігу та й сказав: | |
| Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу? | |
| Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха? | |
| Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм. | |
| Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе. | |
| Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому? | |
| Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки? | |
| Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!... | |
| Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох... | |
| Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи, | |
| що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими? | |
| Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає. | |
| Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її. | |
| Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його! | |
| А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту, | |
| то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання... |