Дорогие друзья! Наша книга по новозаветной текстологии уже вышла, и ее можно приобрести. Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Йов
| Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!... | |
| Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує... | |
| Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках? | |
| Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх. | |
| Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють, | |
| Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють... | |
| З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь... | |
| Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного. | |
| І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі. | |
| Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного... | |
| Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток, | |
| вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві! | |
| Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе... | |
| До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!... | |
| Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її? | |
| До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху... |