Дорогие друзья! Наша книга по новозаветной текстологии уже вышла, и ее можно приобрести. Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Йов
| А Йов відповів та й сказав: | |
| Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою! | |
| Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш. | |
| Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух? | |
| Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть... | |
| І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє... | |
| Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються? | |
| Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах... | |
| Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого. | |
| Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає. | |
| Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують. | |
| Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки. | |
| Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол. | |
| А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем! | |
| Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його? | |
| Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних... | |
| Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки! | |
| Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її! | |
| Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме! | |
| Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього! | |
| Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене? | |
| Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме? | |
| Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний, | |
| діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий. | |
| А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він, | |
| та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє... | |
| Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене. | |
| Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних? | |
| Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте: | |
| що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист! | |
| Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить? | |
| І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають... | |
| Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа... | |
| І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?... |