| І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав: | |
| Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі! | |
| Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам? | |
| Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд? | |
| Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця! | |
| Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав! | |
| Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб... | |
| А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме. | |
| Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились, | |
| тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх, | |
| твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе... | |
| Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони! | |
| А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу? | |
| Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному. | |
| Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні, | |
| що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх, | |
| що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній? | |
| А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних! | |
| Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний: | |
| Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь! | |
| Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро. | |
| Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади. | |
| Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх. | |
| І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото, | |
| і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі! | |
| Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє, | |
| будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш. | |
| А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло. | |
| Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає. | |
| Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде. |