| Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої. | |
| Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій. | |
| Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста. | |
| Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих. | |
| Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався! | |
| Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я! | |
| Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі. | |
| Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів: | |
| Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені! | |
| Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом. | |
| У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже... | |
| Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину! | |
| Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає? | |
| Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того: | |
| у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі, | |
| тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою, | |
| щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає, | |
| щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище. | |
| І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна. | |
| І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою. | |
| Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були. | |
| І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде. | |
| Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту, | |
| то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов. | |
| Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности. | |
| Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість. | |
| Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено. | |
| Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя. | |
| Бог робить це все двічі-тричі з людиною, | |
| щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих. | |
| Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму! | |
| Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання. | |
| Якщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости! |