| Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум? | |
| На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона! | |
| При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона: | |
| До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів: | |
| Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді! | |
| Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота. | |
| Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх. | |
| Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства. | |
| Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання. | |
| Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота: | |
| ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди! | |
| Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне. | |
| Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста! | |
| В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене. | |
| Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють. | |
| Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді. | |
| Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде! | |
| Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда: | |
| ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне! | |
| Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок, | |
| щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці! | |
| Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку, | |
| відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі. | |
| Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених. | |
| Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки, | |
| коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту. | |
| Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні, | |
| коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв, | |
| коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі, | |
| то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно, | |
| радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими! | |
| Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти! | |
| Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього! | |
| Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти! | |
| Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа. | |
| А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали! |