| Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий. | |
| Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає. | |
| Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає. | |
| Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема. | |
| Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує. | |
| Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде? | |
| У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його! | |
| Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима. | |
| Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха? | |
| Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа. | |
| Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий. | |
| Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє. | |
| Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься! | |
| Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном. | |
| Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд. | |
| Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав. | |
| Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її. | |
| Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами. | |
| Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої. | |
| Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви! | |
| Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений! | |
| Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі. | |
| Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі. | |
| Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою? | |
| Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати. | |
| Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук. | |
| Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує. | |
| Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю. | |
| Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина. | |
| Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота. |