| Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана. | |
| Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться. | |
| Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців. | |
| Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому. | |
| Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим. | |
| Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є. | |
| Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка. | |
| Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати. | |
| Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного. | |
| Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих. | |
| Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак. | |
| Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй. | |
| Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані! | |
| Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм. | |
| Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко. | |
| Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно. | |
| Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої. | |
| Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть, | |
| так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!... | |
| З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка. | |
| Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати. | |
| Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять. | |
| Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе, | |
| устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі: | |
| коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид! | |
| Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі. | |
| Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається. | |
| Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять. |