| Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою, | |
| і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера: | |
| не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий! | |
| Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це, | |
| свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба... | |
| Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його, | |
| бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: °ж та пий! але серце його не з тобою, | |
| той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш! | |
| Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх. | |
| Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля, | |
| бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою! | |
| Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей. | |
| Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре: | |
| ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш. | |
| Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце, | |
| і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне. | |
| Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього, | |
| бо існує майбутнє, і надія твоя не загине. | |
| Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною. | |
| Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають, | |
| бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття. | |
| Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя. | |
| Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум. | |
| Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним. | |
| Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила. | |
| Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої. | |
| Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка. | |
| І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми. | |
| В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні? | |
| У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного. | |
| Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється, | |
| кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка, | |
| пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі... | |
| І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху. | |
| І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж... |