Дорогие друзья! Наша книга по новозаветной текстологии уже вышла, и ее можно приобрести. Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Приповісті
| Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі, | |
| бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця, | |
| прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого! | |
| На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений! | |
| щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова. | |
| Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна, | |
| і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму, | |
| проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її, | |
| коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку. | |
| Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним, | |
| галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають: | |
| раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона... | |
| І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому: | |
| У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої! | |
| Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе! | |
| Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна, | |
| постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном... | |
| Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми! | |
| Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу: | |
| вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого... | |
| Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила, | |
| він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення, | |
| як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка... | |
| А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте: | |
| Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її, | |
| бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті! | |
| °ї дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат... |