| Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить. | |
| Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої. | |
| Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. | |
| Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть? | |
| Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов. | |
| Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні. | |
| Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке. | |
| Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує. | |
| Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. | |
| Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! | |
| Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. | |
| Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. | |
| Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. | |
| Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. | |
| Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: | |
| хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. | |
| Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. | |
| Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. | |
| Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. | |
| Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. | |
| Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. | |
| Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! | |
| Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, | |
| бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? | |
| Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, | |
| будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, | |
| і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх. |