| Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає. | |
| З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство. | |
| Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль. | |
| Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься. | |
| Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює. | |
| Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника. | |
| Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього. | |
| Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує. | |
| Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне. | |
| Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться. | |
| Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує. | |
| Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя. | |
| Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться. | |
| Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти. | |
| Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них. | |
| Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує. | |
| Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік. | |
| Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він. | |
| Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним. | |
| Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде. | |
| Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром. | |
| Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного. | |
| Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я. | |
| Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання. | |
| Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває. |