| Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його. | |
| Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним. | |
| На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть. | |
| Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола. | |
| Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду. | |
| Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного. | |
| Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив. | |
| Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана. | |
| Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання. | |
| Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший. | |
| Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне. | |
| Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти. | |
| Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток. | |
| Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх. | |
| Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої. | |
| Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий. | |
| Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена. | |
| Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються. | |
| Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного. | |
| Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні. | |
| Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний. | |
| Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро. | |
| Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде. | |
| Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота. | |
| Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить. | |
| У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм. | |
| Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти. | |
| У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря. | |
| Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту. | |
| Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей. | |
| Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його. | |
| Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй. | |
| Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться. | |
| Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів. | |
| Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його. |