Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Приповісті

Приповісті: Глава 19

Предыдущая глава Следующая глава Содержание
Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
1.
Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
2.
Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
3.
Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
4.
Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...
5.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
6.
Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
7.
Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!
8.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
9.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10.
Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
11.
Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.
12.
Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.
13.
Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.
14.
Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.
15.
Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.
16.
Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.
17.
Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
18.
Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.
19.
Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.
20.
Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
21.
У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
22.
Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
23.
Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
24.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
25.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
26.
Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,
27.
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
28.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
29.
На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.