| Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце, | |
| бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою! | |
| Милість та правда нехай не залишать тебе, прив'яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого, | |
| і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини! | |
| Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! | |
| Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки. | |
| Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого! | |
| Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх. | |
| Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх, | |
| і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим! | |
| Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем, | |
| бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина! | |
| Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала, | |
| бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її, | |
| дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею. | |
| Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її. | |
| Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир. | |
| Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її! | |
| Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив. | |
| Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари. | |
| Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність, | |
| і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї, | |
| Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться! | |
| Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон. | |
| Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде, | |
| бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку! | |
| Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити, | |
| не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою. | |
| Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить. | |
| Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі. | |
| Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай, | |
| бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба. | |
| Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить, | |
| з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає. | |
| Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором. |