| Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного. | |
| Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати. | |
| З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором. | |
| Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік. | |
| Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді. | |
| Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки. | |
| Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його. | |
| Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби. | |
| Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику. | |
| Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний. | |
| Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його. | |
| Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність. | |
| Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому! | |
| Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе? | |
| Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання. | |
| Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей. | |
| Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його. | |
| Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного. | |
| Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку. | |
| Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх. | |
| Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає. | |
| Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа. | |
| Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало. | |
| Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний. |