| Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними, | |
| бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло. | |
| Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно. | |
| А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним. | |
| Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого. | |
| Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників. | |
| Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі. | |
| Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим. | |
| Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині. | |
| Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила. | |
| Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх? | |
| Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її. | |
| °ж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм, | |
| отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться! | |
| Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його, | |
| бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде! | |
| Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє, | |
| щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе! | |
| Не пались на злочинців, не заздри безбожним, | |
| бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне. | |
| Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними, | |
| бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає? | |
| І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре. | |
| Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи. | |
| А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра! | |
| Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве. | |
| Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім. | |
| Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми. | |
| Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її! | |
| Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого, | |
| і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований... | |
| І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі: | |
| Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, | |
| і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!... |